Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Кіндракевич Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Шевчук І. М. Ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування пацієнтів із гострим тромбозом гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, Ю. Б. Кіндракевич, О. М. Петрина, А. Л. Шаповал, Р. П. Герич // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 2. - С. 62-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_2_16
| 2. |
Кіндракевич Ю. Б. Стан місцевого гуморального імунітету при гострому тромбозі гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, І. М. Шевчук, М. М. Багрій, А. Л. Шаповал, Р. П. Герич, П. В. Соломчак // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 2. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_2_8 Мета роботи - вивчити стан місцевих гуморальних змін у тканинах за гострого тромбозу гемороїдальних вузлів (ГТГВ). Проаналізовано гістологічний матеріал пацієнтів, яких оперовано з приводу ГТГВ. Критеріями включення хворих у дослідження були наявність ГТГВ I - III ступенів. Імуногістохімічне дослідження проводили з використанням поліклональних антитіл до IgG, IgA, IgМ та фактора комплементу C3 (Dako). Оцінку результатів імуногістохімічного дослідження здійснювали за допомогою програмного забезпечення UTHSCSA Image Tool for Windows (version 3.0) з визначенням оптичної щільності DAB-забарвлених елементів. Результати роботи. Під час імуногістохімічного дослідження показників гуморального імунітету з використанням оптичної денситометрії пацієнтів з ГТГВ відмічено зменшення у тканинах досліджуваного матеріалу кількості IgA, IgG та комплементу C3 у порівнянні з контрольною групою. Під час порівняння результатів дослідження місцевого гуморального імунітету залежно від ступеня тяжкості перебігу ГТГВ виявлено аналогічне зменшення денситометричної щільності кількості IgA, IgG та комплементу C3. Найбільш виражені зміни у тканинах відмічались у разі використання поліклональних антитіт до комплементу C3. За ГТГВ III ступеня тяжкості денситометрична щільність IgG, як і комплементу C3, зменшується у порівнянні з ГТГВ I - II ступенів тяжкості. Висновки: зменшення денситометричної щільності тканин з наростанням явищ запалення та поглибленням ступеня тяжкості перебігу ГТГВ свідчить про відповідне зниження рівня IgA, IgG та комплементу C3. У разі ГТГВ II - III ступенів тяжкості місцевий захисний імунітет знижений, що сприяє активації агресивних факторів, які беруть участь у розвитку запального процесу.
| 3. |
Кіндракевич Ю. Б. Характер змін специфічного клітинного імунітету залежно від ступеня тяжкості перебігу гострого тромбозу гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, Р. П. Герич, Л. М. Томащук // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 2. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2013_2_12 Проаналізовано стан специфічного клітинного імунітету за результатами вивчення показників лімфоцитів та їх субпопуляцій у хворих на гострий тромбоз гемороїдальних вузлів (ГТГВ). Встановлено різновекторнї зміни кількісного складу окремих субпопуляцій лімфоцитарної кооперації, характер порушень яких залежить від ступеня тяжкості ГТГВ та запальних змін у періанальній ділянці. Найбільш виражені зміни показників субпопуляцій лімфоцитів встановлено у хворих на тяжкий перебіг із ГТГВ. Подальші дослідження кількісного складу імунокомпетентних клітин та їх функціональних властивостей у хворих на ГТГВ сприятимуть уточненню ступеня тяжкості захворювання та дозволять визначити терміни передопераційної підготовки, хірургічну тактику і шляхи корекції імунологічних змін.
| 4. |
Федорика Р. Я. Вплив лапароскопічної холецистектомії на якість життя пацієнтів у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах [Електронний ресурс] / Р. Я. Федорика, О. Л. Ткачук, Р. П. Герич, Ю. Б. Кіндракевич // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 141-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__60 За результатами аналізу параметрів якості життя, основними чинниками, які відіграють важливу роль у розвитку постхолецистектомічного синдрому, є наступні: характер патологічного процесу, вибір методу операції (використання 2 чи 3 троакарів), методика дренування підпечінкового простору та терміни видалення дренажів із черевної порожнини, тривалість операції.
| 5. |
Федорика Р. Я. Чинники ризику та роль біологічних маркерів запалення у прогнозі розвитку постхолецистектомічного синдрому [Електронний ресурс] / Р. Я. Федорика, О. Л. Ткачук, Р. П. Герич, Ю. Б. Кіндракевич // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 143-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__61 Основними показами для проведення лапароскопічної холецистектомії (ЛХ) є гострий і хронічний калькульозний холецистит з чи без холедохолітіазу. Резидуальний холедохолітіаз з порушенням пасажу жовчі в біліарному тракті діагностується у 34 % хворих після ЛХ у віддаленому післяопераційному періоді і є найвагомішим чинником ризику постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС). Розширення показів до ЛХ у випадку хронічного безкам'яного холециститу не вносить ризику розвитку ПХЕС.
| 6. |
Кіндракевич Ю. Б. Особливості згортальної, антизгортальної систем та фібринолітичної активності крові залежно від тяжкості перебігу, віку та гендерних відмінностей при гострому тромбозі гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, Р. П. Герич, П. В. Соломчак // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 2. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_2_19 Вивчено особливості згортальної, антизгортальної систем і фібринолітичної активності крові залежно від тяжкості перебігу гострого тромбозу гемороїдальних вузлів (ГТГВ), віку та гендерних особливостей. У переважній кількості хворих на ГТГВ показники згортальної, антизгортальної систем і фібринолітичної активності крові знаходяться в межах референтних величин. Водночас у випадку ГТГВ III ст., відзначено різновекторні зміни, а саме, окремих показників. Промінентними ознаками запального процесу за тяжкого ступеня перебігу ГТГВ є вірогідно підвищені рівні C-реактивного білку у 1,6 разу до (<$E1,51~symbol С~0,24>) г/л та фібриногену у 1,31 разу до (<$E4,86~symbol С~0,32>) г/л, (<$Eroman p~<<~0,05> для обох показників). Підвищені рівні "гострозапальних" білків крові можуть бути розцінені як додаткові маркери прояву запального процесу у разі діагностування тяжкого ступеня ГТГВ та схильності до тромботичних ускладнень.
| 7. |
Кіндракевич Ю. Б. Гострий тромбоз гемороїдальних вузлів: клінічний профіль пацієнта та лікувальна тактика [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, В. І. Пилипчук, А. Л. Шаповал // Art of medicine. - 2019. - № 3. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_3_7
|
|
|