Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Кіндракевич Ю$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Шевчук І. М. 
Ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування пацієнтів із гострим тромбозом гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, Ю. Б. Кіндракевич, О. М. Петрина, А. Л. Шаповал, Р. П. Герич // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 2. - С. 62-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_2_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 310.618 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Кіндракевич Ю. Б. 
Стан місцевого гуморального імунітету при гострому тромбозі гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, І. М. Шевчук, М. М. Багрій, А. Л. Шаповал, Р. П. Герич, П. В. Соломчак // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 2. - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_2_8
Мета роботи - вивчити стан місцевих гуморальних змін у тканинах за гострого тромбозу гемороїдальних вузлів (ГТГВ). Проаналізовано гістологічний матеріал пацієнтів, яких оперовано з приводу ГТГВ. Критеріями включення хворих у дослідження були наявність ГТГВ I - III ступенів. Імуногістохімічне дослідження проводили з використанням поліклональних антитіл до IgG, IgA, IgМ та фактора комплементу C3 (Dako). Оцінку результатів імуногістохімічного дослідження здійснювали за допомогою програмного забезпечення UTHSCSA Image Tool for Windows (version 3.0) з визначенням оптичної щільності DAB-забарвлених елементів. Результати роботи. Під час імуногістохімічного дослідження показників гуморального імунітету з використанням оптичної денситометрії пацієнтів з ГТГВ відмічено зменшення у тканинах досліджуваного матеріалу кількості IgA, IgG та комплементу C3 у порівнянні з контрольною групою. Під час порівняння результатів дослідження місцевого гуморального імунітету залежно від ступеня тяжкості перебігу ГТГВ виявлено аналогічне зменшення денситометричної щільності кількості IgA, IgG та комплементу C3. Найбільш виражені зміни у тканинах відмічались у разі використання поліклональних антитіт до комплементу C3. За ГТГВ III ступеня тяжкості денситометрична щільність IgG, як і комплементу C3, зменшується у порівнянні з ГТГВ I - II ступенів тяжкості. Висновки: зменшення денситометричної щільності тканин з наростанням явищ запалення та поглибленням ступеня тяжкості перебігу ГТГВ свідчить про відповідне зниження рівня IgA, IgG та комплементу C3. У разі ГТГВ II - III ступенів тяжкості місцевий захисний імунітет знижений, що сприяє активації агресивних факторів, які беруть участь у розвитку запального процесу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 606.144 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Кіндракевич Ю. Б. 
Характер змін специфічного клітинного імунітету залежно від ступеня тяжкості перебігу гострого тромбозу гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, Р. П. Герич, Л. М. Томащук // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 2. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2013_2_12
Проаналізовано стан специфічного клітинного імунітету за результатами вивчення показників лімфоцитів та їх субпопуляцій у хворих на гострий тромбоз гемороїдальних вузлів (ГТГВ). Встановлено різновекторнї зміни кількісного складу окремих субпопуляцій лімфоцитарної кооперації, характер порушень яких залежить від ступеня тяжкості ГТГВ та запальних змін у періанальній ділянці. Найбільш виражені зміни показників субпопуляцій лімфоцитів встановлено у хворих на тяжкий перебіг із ГТГВ. Подальші дослідження кількісного складу імунокомпетентних клітин та їх функціональних властивостей у хворих на ГТГВ сприятимуть уточненню ступеня тяжкості захворювання та дозволять визначити терміни передопераційної підготовки, хірургічну тактику і шляхи корекції імунологічних змін.
Попередній перегляд:   Завантажити - 835.757 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Федорика Р. Я. 
Вплив лапароскопічної холецистектомії на якість життя пацієнтів у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах [Електронний ресурс] / Р. Я. Федорика, О. Л. Ткачук, Р. П. Герич, Ю. Б. Кіндракевич // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 141-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__60
За результатами аналізу параметрів якості життя, основними чинниками, які відіграють важливу роль у розвитку постхолецистектомічного синдрому, є наступні: характер патологічного процесу, вибір методу операції (використання 2 чи 3 троакарів), методика дренування підпечінкового простору та терміни видалення дренажів із черевної порожнини, тривалість операції.
Попередній перегляд:   Завантажити - 915.344 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Федорика Р. Я. 
Чинники ризику та роль біологічних маркерів запалення у прогнозі розвитку постхолецистектомічного синдрому [Електронний ресурс] / Р. Я. Федорика, О. Л. Ткачук, Р. П. Герич, Ю. Б. Кіндракевич // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 143-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__61
Основними показами для проведення лапароскопічної холецистектомії (ЛХ) є гострий і хронічний калькульозний холецистит з чи без холедохолітіазу. Резидуальний холедохолітіаз з порушенням пасажу жовчі в біліарному тракті діагностується у 34 % хворих після ЛХ у віддаленому післяопераційному періоді і є найвагомішим чинником ризику постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС). Розширення показів до ЛХ у випадку хронічного безкам'яного холециститу не вносить ризику розвитку ПХЕС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.264 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Кіндракевич Ю. Б. 
Особливості згортальної, антизгортальної систем та фібринолітичної активності крові залежно від тяжкості перебігу, віку та гендерних відмінностей при гострому тромбозі гемороїдальних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, Р. П. Герич, П. В. Соломчак // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 2. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_2_19
Вивчено особливості згортальної, антизгортальної систем і фібринолітичної активності крові залежно від тяжкості перебігу гострого тромбозу гемороїдальних вузлів (ГТГВ), віку та гендерних особливостей. У переважній кількості хворих на ГТГВ показники згортальної, антизгортальної систем і фібринолітичної активності крові знаходяться в межах референтних величин. Водночас у випадку ГТГВ III ст., відзначено різновекторні зміни, а саме, окремих показників. Промінентними ознаками запального процесу за тяжкого ступеня перебігу ГТГВ є вірогідно підвищені рівні C-реактивного білку у 1,6 разу до (<$E1,51~symbol С~0,24>) г/л та фібриногену у 1,31 разу до (<$E4,86~symbol С~0,32>) г/л, (<$Eroman p~<<~0,05> для обох показників). Підвищені рівні "гострозапальних" білків крові можуть бути розцінені як додаткові маркери прояву запального процесу у разі діагностування тяжкого ступеня ГТГВ та схильності до тромботичних ускладнень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.263 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Кіндракевич Ю. Б. 
Гострий тромбоз гемороїдальних вузлів: клінічний профіль пацієнта та лікувальна тактика [Електронний ресурс] / Ю. Б. Кіндракевич, В. І. Пилипчук, А. Л. Шаповал // Art of medicine. - 2019. - № 3. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 394.701 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського